INTERVIEW

Мрійник

Для більшості Дмитро Феліксов відомий як співзасновник Concert.ua. Але кілька місяців тому він зайшов у книжкову індустрію з книгарнею Readeat та власною підприємницькою філософією – Мрій.Дій.Вір.

Спершу нова для Дмитра сфера підтверджувала його статус мрійника. Однак, відразу після офіційного відкриття Readeat до цього слова додалося звання впевненого підприємця. Підтвердженням цього будуть 20001 продана книга за перший місяць роботи книгарні та виторг в понад 6,8 млн гривень, 343 000 гривень з яких передали на благодійність. Говорили з Дмитром про популяризацію читання, амбітні плани на мережу Readeat, мрії та дії.

Відкриття Readeat стало однією з найгучніших подій вересня. А сама книгарня була на слуху ще до офіційного запуску. Наскільки збіглися очікування та реальність щодо відкриття?

У вас буває відчуття, коли ви знаєте не тому, що маєте чітке знання, а тому що відчуваєте, що щось має трапитися саме так, як ви задумали? Якщо так, то ви мене зараз зрозумієте. Я не мав конкретних очікувань. Був впевнений, що маю діяти саме зараз, що книжкова галузь зараз варта не лише моєї уваги. Просто знав, що в мене все вийде.

Я витратив 9 місяців на дослідження та підготовку. Відчував у себе достатньо сил, щоб впоратися. З цим я повернувся до Києва та за два місяці відкрив книгарню. Зараз завершую роботу по відкриттю інтернет-магазину та розробляю план для наступних книгарень.

Те, що відкриття Readeat стало настільки гучною подією, я маю завдячувати небайдужій книжковій та біля книжковій спільноті. Масштаб та натиск, з яким я рухався, сформували два достатньо активних табори навколо. Перші активно підтримують, цікавляться ходом справ та всіляко бажають успіху. Інші ставляться з великим скепсисом та виказують його в різний спосіб. Але головне, що і ті, і інші роблять це публічно. Це створює навколо багато шуму, що на мою думку, потрібно будь-якому проєкту.

Відкрити книгарню в умовах повномасштабної війни ризиковано. Втім, вже у перші дні були довгі черги з охочих придбати книги, а за перший вікенд продажі сягнули понад 1,5 млн грн. Що спрацювало і дало такий результат? Враховуючи, що бюджет на просування в соцмережах був всього 80 доларів.

Я не вкладав грошей в рекламу, не замовляв статей і не створював скандалів. Усе, що ви бачили останні два місяці, виникало само на фоні моїх доволі відвертих публікацій навколо створення книгарні.

У своїх дослідженнях я побачив, що книжкова галузь є консервативною, із закритою позицією одних галузевих представників щодо інших, з проблемами, які можна вирішити простим обговоренням. Враховуючи, що я людина нова для книжкової спільноти, я винайшов рішення, яке назвав стратегією «радикальної відвертості». Вирішив, що буду відверто спілкуватися про свої наміри. Комунікацію вибудовуватиму так, начебто всі навколо є моїми акціонерами. Подумав, що мені приховувати нема чого, та боятися теж нічого. Це спрацювало і стало найкращою та найгучнішою рекламою для книгарні.

Ви створили власну формулу підприємництва – Мрій. Дій. Вір. Питання як до мрійника: коли був той самий вау-момент, що ви відчули «це сталося»?

Дякую, ви дали цьому визначення «формула підприємництва». Ми всі мрійники, я переконаний в цьому. У нас багато мрій, але чи всі здійснюються? Звісно ні, та насамперед, тому що так і залишаються на полиці фантазій. Щоб щось трапилось, треба Діяти, і Мрія має стати дієсловом. Треба вибрати ту мрію, в яку ви сильно вірите, з якою хотіли б прожити якусь частину життя. Мрія, яка змінює світ навколо, над якою треба дуже наполегливо працювати і ви готові на цей крок. Тож Дія, а далі Віра в те, що все трапиться на вашу користь.

Вау-момент настав і почав розквітати буквально з першого поста в Facebook про відкриття. Напевно, знаєте таку фразу: «Бути в потоці». Так от, я був потоком. Я його створив і все понеслось. Це було вау.

Фінальним акордом, звісно, був вікенд відкриття. Я дуже сильно хвилювався, але всі надії та мрії здійснилися.

А тепер питання до підприємця: що пішло не за планом? Чому потрібно було приділити більше уваги, щоб отримати потужний результат?

Перше – питання з відкриттям інтернет-магазину. Я хотів його запустити одразу з книгарнею, але заклав в бізнес-модель помилковий процес. Відвантаження книги в замовлення сайту з полиці книгарні (без складу). І це помилка. Сайт досі не відкритий. Планую до середини жовтня, але не пізніше кінця місяця. Зараз реалізуємо API з фулфілмент Нової пошти, щоб передати всю логістики інтернет замовлень їм.

Друге – відкриття наступної книгарні. Я планував її зробити на Львівській площі. Уже мав домовленість по приміщенню, де попередні орендарі мали передати його мені. Домовленість була, та інша сторона в останній момент вирішила все пригальмувати. Можливо, не хочуть закривати попередній ресторан. Так чи інакше, але це теж не за планом.

Зараз шукаю нові приміщення, зокрема, в Одесі та Львові. Треба розбудовувати мережу, щоб оптимізувати процеси та почати помітно зростати.

Сама ідея відкрити книгарню скоріше нагадувала сміливий крок до здійснення мрії чи радше була схожа на чітко вибудований бізнес-процес?

Безумовно, це сміливий крок. Я хотів би, щоб він став прикладом для інших мрійників, які за якихось причин відкладають старт власних проєктів. Але у моєму випадку це скоріше мікс мрії та побудованого бізнес-плану.

Проєкт прорахований на інвестицію в 12 мільйонів гривень. Перші 7 мільйонів я вже вклав. Вкладати гроші не маючи плану, це самодурство. Вкладатися в щось, не маючи мрії, це вже не про підприємництво. Я думаю, що власники бізнесів за одним із визначень мрійники.

Я реалізував лише перший крок. Далі буде. Моя мрія – позбутися піратства електронних книг в Україні. І у мене є план, як цього досягти. Я вже почав рух в цьому напрямку.

Ви супроводжували запуск книгарні проєктом #київчитацький, зараз проводите в Readeat зустрічі з авторами та читання для дітей. Усе це в комплексі виглядає як бажання зробити читання поп-культурою в країні. Яку масштабну місію для себе бачите і що входить в плани надалі?

Все просто – збільшення читацької аудиторії. Що б там не говорили, але цифри – вперта річ. Ми, українці чи не найменш читаюча нація в Європі. І я хочу впливати на розширення читацького кола.

Читання мусить стати частиною загальної поп-культури. Після виходу книги українського автора наше суспільство буде дискутувати про зміст та сенси так само, як весь тиждень після прем"єри обговорюють «Оппенгеймера» чи «Барбі». Написати відгук про книгу – так само, як заявити про себе, що тебе хвилює, хто ти є, як ставишся до певного суспільно важливого питання. Книга буде цією відповіддю.

Суспільство потребує нові обличчя та імена. Я вважаю, що сучасні українські письменники та поети – це нові рок-зірки, яких так сильно не вистачає Україні. Мрію, що письменство в Україні стане діяльністю, якій будуть присвячувати життя. Воно перестане бути хобі для переважної більшості, на цьому почнуть заробляти. Я знаю, як цього досягти, тому не лише мрію про це, а й вірю, що все саме так і буде.

Зараз Readeat – це вже здійснення великої мрії чи тільки початок її реалізації?

Це початок її реалізації. Попереду багато часу та задач, які я маю виконати. Своєму найвідомішому проєкту – Concert.ua – я присвятив 12 років. Також багато часу віддав розвитку концертної індустрії та був організатором дуже масштабних подій. Зокрема, Sensation, Global Gathering, Armin Only, MonatikLoveItRythm на НСК Олімпійскому, який зібрав рекордні 55000 глядачів.

Readeat планую присвятити багато часу. Тож зараз я на самому початку цього шляху.

Ви транслюєте бачення не відкладати життя на потім, бо коли, якщо не зараз. Як вдається підтримувати цю філософію і що рухає робити хоч і ризиковані, але рішучі кроки?

Думаю, що я таким був завжди. Після початку повномасштабного вторгнення я пройшов етап глибоко переосмислення себе, своїх бажань та дуже чітко сформував позицію.

По-перше, центром моїх життєвих інтересів залишається Україна. Я буду продовжувати розвивати вже створені проєкти та запускати нові. Вірю в перемогу України та зростання економіки попри все. Наш рух лише вперед та вгору. Я хочу бути дотичним до цього.

По-друге, як ви вже сказали, я сформулював власну підприємницьку філософію Мрій. Дій. Вір, де за кожним визначення дуже глибокий сенс. Мріяти про важливе, Діяти відповідально, Вірити в свої сили та задум.Щодо ризиків. Підприємництво – це завжди про ризик. Я намагаюсь ризикувати такою сумою грошей, які у разі втрати, мене не потопить.

По-третє, а чого чекати? 3,5 роки тому розпочалася пандемія. Ми були настільки розгубленими, що здавалося, це кінець всьому. Потім з короткою перервою – війна.

За цей час я зробив чимало. У 2021 році Concert.ua досягнув своїх чи не найбільших результатів. Як організатори ми провели десяток масштабних та дуже успішних подій. З початком повномасштабного вторгнення зробили две великих європейських тури The Hardkiss та Monatik. Зараз я самостійно відкрив книгарню.

Щоб підтримувати цю філософію, треба знаходитися в русі та в узгоджені з самим собою. А ще мені дуже допомагає моя сім"я. Вони вірять в мене.

За вашими власними відчуттями, що буде показником, що ціль на проєкт досягнута?

Лідерство по ключових позиціях. Я будую компанію, що буде давати найбільші ринкові показники своїм клієнтам, видавцям, найкращий сервіс та найкращі оцінки читачів. Збільшення загального обсягу накладів та найменувань теж буде належати до показників, на які я буду орієнтуватися. А взагалі це реалізація загального замислу про популяризацію читання в Україні.

Я не типовий інвестор, який орієнтується лише на ROI. Задоволення від того, що я роблю, має велике значення. А коли мені добре і я задоволений, то і проєкти, над якими працюю досягають поставленого.

І все таки: підприємець чи мрійник?

Чи може бути підприємець не мрійником?