RECOMMEND

Michelle Andrade: «Вільна бути собою»

П’ять років тому ми говорили з Michelle Andrade про межі, табу та свободу бути собою. Сьогодні ця розмова звучить зовсім інакше. За цей час Michelle пройшла шлях від артистки великої продюсерської системи до повністю незалежної виконавиці, зібрала власну команду, пережила вимушену паузу й повернулася з новою музикою та значно меншою кількістю внутрішніх «не можна». Цього року їй виповнюється 30, і схоже, що для Michelle це не привід підбивати підсумки, а нарешті натиснути на газ. Вона говорить про свободу, власне тіло, кар’єру, стосунки, помилки й бажання більше нічого в собі не зменшувати. А ще обіцяє багато нової музики — і явно не збирається зупинятися на досягнутому.

Сьогодні ти формуєш свій шлях як повністю незалежна артистка, яка бере 100% відповідальності за свою карʼєру. Як відчувається ця автономія порівняно з часами, коли за тобою стояла велика продюсерська команда?

Мені здається, що я ніколи прилюдно не дякувала своїм минулим продюсерам — Потапу та Ірині Горовій — за те, що вони зробили для мене. Вони відкрили мене світу, показали, якою я є, і дали мені дуже багато досвіду.

Зараз, бувши самостійною артисткою, вкладаючи свої гроші й відповідаючи за всі процеси, я розумію, наскільки це величезна відповідальна робота. Мені хочеться транслювати свою творчість без заборон, керувати командою, ухвалювати самостійні рішення, рахувати цифри. Мені не страшно — мені дуже азартно. Я рада, що можу рухатися незалежно, тому що маю великий багаж знань і нарешті хочу його показувати.

Я знаю, що на цьому шляху я буду помилятися. Але тепер ці помилки вже будуть під моїм іменем. І мене це дуже драйвить.

У тебе була масштабна пауза у сольній кар’єрі. Що насправді відбувалося у твоєму світі в цей час?

Мені трішки важко говорити про цю паузу, тому що вона була не через депресію, творчу кризу чи бажання відпочити. Навпаки, весь цей рік я дуже хотіла працювати.

Але для того, щоб здобути незалежність як артистці, мені потрібно було набратися терпіння, тому що цей бюрократичний процес затягнувся.

Зараз я працюю без продюсерів — у мене є тільки я і моя команда, яку я збирала весь цей час. Можете мене з цим вітати. Сьогодні я як фенікс. А вже скоро почуєте багато новин і премʼєр від Michelle Andrade.

П’ять років тому ми з тобою обговорювали межі та табу в чоловічому глянці. Сьогодні ти випускаєш відвертий кліп «SORRY» і виглядаєш ще більш розкуто. Як за цей час змінилися твої внутрішні кордони?

Мені подобається робити собі виклики. Якщо десь я відчуваю себе скутою або мені страшно, я спеціально йду туди. І коли проходжу через це, розумію, як сильно це мене розвиває.

Зараз я вільно проявляю свою тілесність і сексуальність. Ми багато разів говорили на цю тему з мамою. Вона показувала мені свої старі фотографії, фотографії бабусі чи інших жінок, які вже пройшли свій шлях, і розповідала, як вони зараз дивляться на себе в молодості й думають: «Яка ж я була дурепа, що тоді не цінувала свої шикарні ноги, шикарне тіло, свою молодість».

Я не хочу в 60 років дивитися на себе так само. Молодість дана для того, щоб проявлятися, відчувати своє тіло й робити сміливі кроки. Який целюліт? Все одно! Короткі спідниці, сукні, що оголюють ноги — показуємо своє тіло так, як нам подобається.

Sorry, але я втомилася ховатися.

Чи змінилося твоє ставлення до власного тіла? На екрані ти можеш бути дуже розкутою, але це не завжди означає таку ж свободу в житті?

Мабуть, найбільше змінилося те, що я перестала так багато думати про реакцію інших. Я все життя думала: «Можливо, я занадто яскрава? Раптом комусь може бути незручно поруч зі мною?» Але зараз думаю: «Чому я взагалі маю себе зменшувати, щоб комусь було комфортніше?»

Я стала більше любити своє тіло й не боюсь його показувати. Я молода гарна жінка. В мене є всі ці принади, то чому я маю їх ховати? Я більше не хочу виправдовуватися за те, що я «занадто». Я хочу бути такою. Я яскрава і я сяю!

Наскільки далеко ти готова піти в демонстрації своєї сексуальності?

У кліпі на трек «SORRY» я показала те, наскільки далеко готова піти. Це органічне продовження моєї історії після резонансного кліпу «Маргарита». Що буде далі — побачимо.

Можливо, через деякий час я подивлюся на це й подумаю: «О боже, це було занадто». А можливо, мені захочеться ще більше провокацій.

Я не ставлю собі заздалегідь межі. Просто пробую та слухаю себе. І поки мені дуже комфортно в тому, як я себе проявляю в публічному просторі та особистому житті.

Цього року ти святкуєш 10 років сольної кар’єри. Яким своїм досягненням ти пишаєшся найбільше? А що за ці 10 років не вдалося?

Насправді я пишаюся всіма моментами, які були зі мною від самого початку.

Пишаюся тим, що у 16 років взяла участь у шоу «Х-фактор», і після нього мене помітили найкрутіші продюсери країни.

Пишаюся тим, що співала на розігріві в Енріке Іглесіаса. І я була єдиною артисткою, яку він затверджував для свого виступу в Україні.

Пишаюся тим, що брала участь у «Танцях з зірками» і що в мене це вийшло показати класний результат.

Пишаюся тим, що дуже довгий час «Орел і Решка» полювали на мене як на ведучу. Для мене це був неймовірний досвід, який відкрив нову сторону мене.

Пишаюся тим, що у 24 роки потрапила в Playboy Ukraine. І цей журнал я подарувала своїй бабусі.

Пишаюся хітом «Маргарита», а особливо — відеороботою на нього. Навіть у такі важкі часи дозволяю собі бути неправильною — не такою, якою люди очікують мене бачити. Сподіваюсь, що нова премʼєра «SORRY» сподобається слухачам не менше.

Я дуже пишаюся тим, що за ці 10 років здобула свободу — у думках, у творчості, у тому, як себе проявляю.

А що не вдалося? Наприклад, я не зібрала свій Палац спорту. Але в мене не було конкретної цілі провести цей концерт до певного року. Так само як і дует із Розалією. Це моя мрія. І це не означає, що вона не здійсниться.

Я не хочу говорити, що в мене щось не вийшло, якщо я просто ще цього не зробила. Тому не хочу зараз розкривати всі карти. В мене все попереду!

Ти досить багато показуєш у соцмережах, але стосунки залишаються чи не єдиною територією, куди ти майже нікого не пускаєш. Чому?

У моїх попередніх стосунках чоловік не хотів, щоб я висвітлювала їх у соцмережах. Я поважала його кордони, і мені з цим було окей.

Мені насправді подобається залишатися загадкою і тримати своє особисте життя при собі, не розкривати його повністю. Але все може змінитися. Хто знає, можливо, найближчим часом я щось або когось і покажу.

Що для тебе сьогодні важливіше у стосунках: пристрасть, безпека чи свобода?

Насправді тут неможливо обрати щось одне. Для мене здорові стосунки — це коли тобі одночасно хочеться бути поруч із людиною, ти почуваєшся з нею в безпеці й при цьому не втрачаєш себе.

Пристрасть дає бажання, безпека — довіру, а свобода — повітря. І мені важливо, щоб у стосунках було все це.

Я не хочу любові, заради якої потрібно відмовлятися від себе. Хочу бути поруч, але залишатися собою.

Який чоловік може сьогодні тебе по-справжньому закохати?

Рішучий, добрий, із гарним почуттям гумору. Чоловік, який розумітиме мене, в якого я буду дуже сильно вірити та якого буду кохати.

Цього року тобі виповнюється 30. Які цілі ти поставила собі на нове десятиліття? Назви одну річ, яку ти хочеш змінити, одну — яку хочеш зберегти, і одну, яку дуже хочеться спробувати вперше?

Я дуже чекаю на свої 30 років. Хочу їх відверто смакувати. І вже зараз це відчуваю як новий етап у житті. Для мене 30 — це не про підсумки, а про потужний початок.

Я взагалі не ставлю собі якихось конкретних особистих цілей. Мені подобається залишати собі простір для спонтанності, змін і нового досвіду. А от у кар’єрі я дуже добре розумію, чого хочу. У наступному десятилітті хочу зробити великий сольний концерт із програмою світового рівня, нарешті поїхати в тур і випустити щонайменше три мегахіти, які залишаться в історії української культури — а можливо, й не тільки української.

При цьому я хочу зберегти легкість. Для мене важливо не втрачати здатність кайфувати від процесу, ризикувати, пробувати нове й не сприймати все надто серйозно.

А що хочу спробувати вперше? Секс утрьох.

фото
модель