INTERVIEW

«Коли стендап звучить у театрі — це змінює багато чого».

Лера Мандзюк — про культурний стендап, гумор без матюків і сексі-білизну як ритуал.

Вона виходить на сцену на підборах та у вечірній сукні — і розповідає про те, що болить усім. Лера Мандзюк — популярна українська стендап-комікеса, який ламає стереотипи про жанр зсередини: не клубний мікрофон у барі, а філармонії й оперні театри. Не жарти нижче пояса, а культурний гумор, після якого хочеться подумати.

Навесні вона вирушила у великий всеукраїнський тур із новою програмою «Культурний стендап» — вже 5 травня вона вийде на сцену легендарної львівської Опери, а 17 травня виступить у Жовтневому палаці у Києві.

У розмові з Playboy Лера розповіла, чому стендап — це складна форма мистецтва, як сексі-білизна додає впевненості на сцені, що змінилося в її гуморі після повномасштабного вторгнення, і про що вона мріє.

У тебе зараз триває великий український тур з новою програмою «Культурний стендапом». Що таке «культурний стендап» і чим він відрізняється від традиційного?

Так, в мене зараз тур по всій Україні з Культурним стендапом — це моя нова програма, без нецензурної лексики. По відчуттях — це як найважчий рівень йоги. Для мене цей стендап відрізняється складністю в написанні, а глядач різниці не відчує. Матюки — ніби допінг для спортсменів. Вони дуже сильно облегшують завдання розсмішити глядача. Я вирішила, що якщо я хочу у вищу лігу, треба прикласти максимум зусиль.

Ти ніби змінюєш уявлення про жанр? Яким ти хочеш, щоб люди сприймали стендап через тебе?

Не «ніби», а змінюю. І в мене класно виходить. Мені любиться чути відгуки від глядачів, що «культурний стендап» — це ніби жива розмова на відверті теми, а не виступ. Це важкий і довгий процес, але мені хочеться, щоб глядачі не боялися іти на стендап, бо там будуть матюкатися, говорити на теми нижче пояса, і в залі обов’язково буде воняти пивом. Я з усієї сили стараюся продемонструвати, що стендап — це складна форма мистецтва, яку треба цінити і якою можна насолоджуватися.

Ти виносиш стендап у театри, опери та філармонії. Що змінюється, коли гумор потрапляє в такий простір?

Згадайте кожен себе і свій стан, коли заходите в різні заклади. Ваш стан, коли заходиш в бар відрізняється від стану, коли заходиш в церкву? А в школу? А в лікарню, наприклад? З театрами те саме. З чим у вас асоціюється театр? А оперний театр? Відразу хочеться спинку вирівняти, правда? У жінок, мені здається, одразу асоціація з вечірніми сукнями. Коли стендап звучить у театрі — це змінює багато чого, від культури запізнення глядачів до сприйняття самих жартів. В театрі мені легше донести якусь серйозну думку і зробити це гарно, ніж в маленькому тісному барі. Мені хочеться більше простору і комфорту для глядачів.

Чи відчуваєш, що гумор може змінювати культурні стандарти або впливати на суспільство?

Се основна причина, чому я цим займаюся. Се основне завдання всього мистецтва — щось змінити. Згадайте початок повномасштабного вторгнення, чи є в цій країні хтось, хто не бачив жодного мему про події перших днів? Чи могли б ви колись подумати, що будете сприймати такі страшні новини через смішні картинки. От вам і відповідь.

Скільки вишуканих вбрань ти підготувала на тур?

Оооо, се мій любимий процес у підготовці до стендапу. В турі 27 міст, я підготувала майже 20 різних нарядів. Решту знайду в процесі. Бо останнє місто аж в кінці травня — вже буде тепло.

Наскільки для тебе важливо, як ти виглядаєш на сцені — це теж частина твого «культурного стендапу»?

Не можу собі уявити, що стою на сцені в спортивному костюмі, в якому їхала в поїзді, з хвостиком, бо голова не мита, чи в неохайному взутті. Це якась неповага до глядача. Звісно, одяг — це самовираження. Мені любиться поєднувати щось сексі з чимось елегантним. Мені важливо відчувати себе впевнено і отримувати задоволення, а зовнішній вигляд — це один з інструментів.

Чи є в тебе якісь ритуали налаштування перед виходом на сцену?

Магічних ритуалів нема. Але стараюся одягати сексі-білизну. Вже не раз собі підтвердила, що білизна додає впевненості, яка дуже виручає на сцені.

Минулого року ти випустила «Інтимний стендап» на платівці — теж досить незвичний крок для жанру, в якому ти працюєш. Це вже підводка до «Культурного» стендапу?)) чи готові люди до стендапу в такому форматі?

Виступати на підборах — це теж незвичний крок для жанру. Не хочу обмежуватися рамками, які вже є, бо вони занадто вузькі. Платівки — це круто. І стендап — це круто. Чому б це не обʼєднати? Культурний стендап теж буде на платівці, можливо. Якраз думаю про це…

А чи є нові формати, які ти хотіла б спробувати: онлайн-платформи, подкасти, колаборації?

Звісно є. Хочу виступити на вечірці в Playboy, наприклад. А чому ні?

Як останні роки вплинули на твоє відчуття гумору і на тебе як особистість?

Це буде звучати занудно, але я стала серйозніша. І мій гумор так само. Жарти з часом стають смішніші й гостріші, а теми серйозніші. Якщо раніше я жартувала лише про себе і сім’ю — то зараз все змінилося. Жартую про те, що мене турбує. А турбує те саме, що і всіх.

Гумор по-українськи сьогодні, він який?

Хочу, щоб гумору було більше. Щоб глядачі розуміли, що не існує трагедії, з якої неможливо витягнути комедію

Про що ти мрієш?

Мрію зробити сольний стендап в Одеській опері, відразу як настане перемога! Це буде самий гарний, самий святковий, самий інтимний і самий культурний стендап!