Некомфортний текст про вчорашній день

Невідомість і неможливість планувати майбутнє – зброя рашизму. Це крім окупації, геноциду й самозадоволення хворого его кремлівських старців

Невідомість і неможливість планувати майбутнє — зброя рашизму. Це крім окупації, геноциду і самозадоволення хворого его кремлівських старців, що сидять на шиях своїх безвольних рабів. Рашистські конструктори війни усвідомлюють свою роль ракової пухлини на тілі людства. Тим самим використовують найбільш ефективні способи знищення радості, здоров"я і комфорту навколо себе. 

Повномасштабна війна у 2022 році стала логічним зростанням ракової пухлини в Євразії. З розпадом срср рак зробив вигляд, що пішов із тіла, але це виявилося фікцією. У прикладному сенсі рашизм існує з моменту створення московського князівства. Він увібрав у себе характеристики монголо-татарського ярма — завоювання, розорення міст і будинків, знищення людей найжорстокішими способами.

За спробами інтеграції в Європу, розпочатими Петром першим, незмінно стояли жорстокі, малоосвічені й атомізовані росіяни. Верхівка завжди жила приспівуючи. Бали, паризькі сукні, французька мова і пихтіння самовара в різьбленій веранді заміського маєтку. Гусари беруть під ручку дворянських дівиць, а сталін був не такий вже й поганий, бо щось там узяв із сохою, а залишив з атомною бомбою.

Дивно, але Україна у військовому, економічному, політичному і культурному сенсі не здобула незалежність 1991 року. Запитайте у народного артиста України пилипа кіркіріва, чи добре йому жилося до 24 лютого 2022 року. За час економічної окупації росією наша країна практично повністю втратила сферу нафтопереробки. Навіть у 2021 році близько 84% автомобільного палива імпортували з росії та окупованої Білорусі. 

До початку повномасштабної війни саме росія входила до числа головних торгових партнерів України. Велика частина олігархів так чи інакше була пов"язана з російським капіталом. Рашисти знищили Львівський автобусний завод, замість якого Київ закуповував МАЗи з Білорусі. Росатом привільно почувався на українських АЕС, а українська музика або пішла в андеграунд, або стала частиною радянської естради. Хочеш стати багатим? Їдь у чес містами поволжя з другосортною російськомовною музикою. Крути сракою перед тими, хто завтра залізе в твій дім, все звідти винесе, а тебе згвалтує.

З 2001 по 2014 рік за кожного президента, прем"єр-міністра і міністра оборони у нас списували тисячі танків, БТР, БМП і ЗРК, сотні літаків. Нас системно роззброїли руками наших же політиків і чиновників. У результаті зараз Україна просить у всього світу зброю. 

Включно з тими самими танками і літаками, які ми самі віддали.

За деякими оцінками, близько 30% української економіки контролювалося росіянами. Українські політики свідомо йшли на співпрацю з росією, відмовляючись від інтеграції в Європу. Саботували приведення українського законодавства у відповідність до європейського, відмовлялися від необхідних реформ, усіма силами придушували саме бажання малого та середнього бізнесу створювати продукти в Україні.

Армія, економіка і культура — три стовпи суверенітету держави.

Варто визнати, що весь цей час у нас поступово забирали суверенітет. І загалом ми або були не проти, або не розуміють цього. Роззброєння, енергетична залежність від Росії, відсутність економічних реформ, засилля другосортного російського контенту — це все поступове позбавлення суверенітету.

Нам нав"язали «комплекс меншовартості», згідно з яким потішні хохли в шароварах вміють видобувати вугілля, але не вміють виробляти сир і меблі. Дурники з чубами задарма отримали заводи і ГЕС, побудовані «великим радянським союзом». На що вони годяться? Тільки танцювати п"яними на подачки від «великоросів».

На пальцях.

Тільки нещодавно зняли мораторій на продаж сільгоспземель. Тобто, у нас у країні житель села не був повноправним власником свого паю. В економічному сенсі — він продовжував бути кріпаком, а не торговим агентом.

Україна щорічно втрачала сотні тисяч свого населення, яке виїжджає на заробітки в країни Європи. Тому що там банально вищі зарплати і рівень життя.

Ми повністю залежали від російських енергоносіїв, а більшість наших нафтопереробних підприємств були заморожені.

До безвізу ми не мали змоги без перешкод перетинати кордон з ЄС.

Лише нещодавно зняли монополію на виробництво спирту. Українська алкогольна промисловість підпорядковувалася волі кількох виробників горілки, яка, до речі, в тому вигляді, що існує зараз, не є українським продуктом. Це продукт радянський.

У нас досі немає ні суверенного фонду (як джерела накопичення та інвестицій грошей), ні накопичувальної пенсійної системи (на одного працюючого зараз припадає один пенсіонер), ні легалізації марихуани та одностатевих шлюбів (що відбувається в країнах першого світу).

Слабка економіка, консервативне суспільство, здача зброї, відсутність руху в ЄС і НАТО — це, зокрема, призвело до війни. Зрозуміло, що ракова пухлина рашизму вимагала зростання і захоплення територій. Але багату країну зі зброєю не так уже й просто захопити.

Спробуй розкрити своє російське хайло з горілчаним перегаром на Велику Британію чи Німеччину. Тільки в пропаганді Кисельова або Соловйова можна стріляти ядерними ракетами по Лондону. У реальному житті тебе заженуть за Алтай, де ти і будеш сидіти в бункері до кінця своїх днів.

Так, дівчата та хлопці, це незручна правда і шорсткий текст. Дуже поверхневе обговорення тієї дупи, в яку ми самі й залізли. Бо чомусь погоджувались, що маємо всидіти на всіх стільцях, що достатньо одягнути вишиванку на концерті «Океана Ельзи».

Вирішення проблеми залежить від її усвідомлення. 

СЕРГІЙ ДІДКОВСЬКИЙ Піар-стратег