INTERVIEW

Анна Калантєрная: Playboy для мене ніколи не був про вульгарність

«Playboy для мене—це про свободу, розкутість і про те, що можна все». Психолог, автор та ведуча марафонів особистого розвитку, волонтер Анна Калантєрная в інтерв'ю журналу Playboy розповіла про те, як потрібно мріяті, щоб бажання збуваліся та як долати депресію під час війни.

Кажуть, ви знаєте, як втілювати у життя свої мрії. Це так?

Коли я вперше взяла до рук Playboy, а було це у 1995-му році, нічого вульгарного в ньому не побачила.

Для мене Playboy став символом свободи, розкутості, краси та підтвердженням правила «можна все».

І я, будучи психологом-початківцем, спіймала себе на думці, що хотіла б потрапити на його обкладинку. Але тоді це здавалося недосяжною мрією.

Пройшло багато років, я стала серйозним психологом, і в 2009-му році написала тренінг «Підкори свою мрію», який з 2010-го успішно проводила в Одесі.

А в 2015-му перевела його в онлайн. Так його й пройшла Олена Бліновська, після чого у неї стали здійснюватися всі мрії.

Ось такий показник, що марафон працює.

Зараз я вирішила відродити цей тренінг, і незабаром він вийде для україномовної аудиторії.

І про обкладинку Playboy: моя мрія збулася. Потрапила я не на обкладинку, а в онлайн-журнал, але це сталося виключно через зовнішні обставини. Коли настане мир, і журнал знову стане друкованим виданням, можливо, я відзначатиму свій черговий день народження на обкладинці. А може статися так, що моя мрія трансформується. Як це працює, розповім незабаром у відродженному марафоні.

Ваша популярність онлайн пов"язана з марафоном стрункості без обмежень в харчуванні. Розкажіть про нього.

Саме моє рішення вийти в онлайн тонкою ниткою пов"язане з товстою обставиною: в якийсь час я сильно погладшала, а всі звичні способи схуднути різко перестали працювати.

І тоді я вирішила, що так, як робила раніше (дієти, обмеження, голодування, спорт до втрати пульсу), я більше не хочу.

І почала шукати інші шляхи.

Так народився марафон «Матриця стрункості», на якому людина розбирається з причинами, за яких вона гладшає, і лагодить їх: опрацьовує заїдання емоцій, змінює харчові сценарії, реакції тіла.

Вона переналаштовує мислення, перестає їсти, коли хоче чогось іншого (спокою, любові, реалізації тощо), вирощує любов до себе. І за підсумком — їсть смачно і стрункішає з кайфом.

І це працює за будь-яких обставин: вагітність, переїзд, зміни в житті, карантин, війна…

«Матриця» в онлайн вийшла раніше, ніж марафон «Підкори свою мрію».

Так що в онлайн я потрапила ще до того, як це стало мейнстрімом. І фактично — завдяки своїй вазі.

Які можете дати поради українцям, щоб упоратися з тривожними станами під час війни?

Як у літаку: спочатку — маску на себе, а потім уже — на інших.

Шукати опору для себе, допомагати по-перше собі, відновлювати сили, звертатися за допомогою, якщо потрібно — йти в терапію. І тоді будь-яка людина зможе зберегти те, що робить її людиною.

Найважливіше пам’ятати про це жінкам — матерям, господиням, які звикли всіх оберігати, захищати. Які прагнуть кожного підтримати, нагодувати, обігріти, як це закладено в нашому українському менталітеті. Але тільки коли ми поставимо себе в ранзі турботи на перше місце, ми зможемо допомогти найбільшій кількості людей.

Якщо думаєте, що у стресі ви встигаєте більше і, ніби, стаєте сильнішими, то пам’ятайте: це не назавжди. Розум справді може обдурити змучене тіло та дістати сили із запасів «на випадок війни».

Але й вони закінчаться. Таку людину можна порівняти з телефоном, який повністю розрядився. Чи багато від нього користі? Саме так.